четвер, 26 лютого 2015 р.
суботу, 7 лютого 2015 р.
ТЕСТ ДЛЯ БАТЬКІВ
«ДІТЕЙ ВИХОВУЮТЬ БАТЬКИ. А
БАТЬКІВ?»
Шановні
батьки! Роль
батьків у вихованні дітей є винятковою. Вони головні «проектанти»,
«конструктори», «будівельники» дитячої особистості. Ось чому так важливо
знати, наскільки успішно можете ви впоратися з таким складним і відповідальним
завданням, як формування людської особистості. Будь ласка, уважно прочитайте
пропоновані запитання і дайте якомога відвертіші відповіді на них.
Підрахуйте отримані бали. Відповідь "А"- 3 бали, відповідь "Б"- 2 бали, відповідь "В" - 1 бал.
№ з/п
|
Запитання
|
Відповіді
|
||
|
|
Можу і
зроблю саме так (А)
|
Можу,
але не завжди роблю саме так
(Б)
|
Не можу
(В)
|
1
|
Будь-коли
на прохання дитини облишити свої справи і переключитись на неї
|
|
|
|
2
|
Порадитися
з дитиною, незалежно від її віку
|
|
|
|
3
|
Визнати
перед дитиною свою помилку
|
|
|
|
4
|
Визнати
свою неправоту і вибачитися перед дитиною
|
|
|
|
5
|
Стримати
себе й зберегти спокій, навіть якщо вчинок дитини вивів вас із рівноваги
|
|
|
|
6
|
Поставити себе на місце дитини
|
|
|
|
7
|
Розказати
дитині повчальний випадок із вашого дитинства, який виставляє вас у
невигідному світлі
|
|
|
|
8
|
Завжди
утримуватися від використання слів і висловів, які можуть боляче образити
дитину
|
|
|
|
9
|
Пообіцяти
дитині щось за успіхи у навчанні, за добру поведінку і не дотримати слова
|
|
|
|
10
|
Виділити
дитині один день, коли вона може робити все, що забажає, і поводитися, як їй
заманеться
|
|
|
|
11
|
Не
прореагувати, якщо ваша дитина скривдила чи вдарила іншу дитину або брутально
повелася
|
|
|
|
12
|
Не
звернути уваги на прохання, умовляння і сльози якщо ви впевнені, що це
звичайні дитячі примхи
|
|
|
|
Ключ до тесту:
Якщо ви набрали від 28 до 32 балів, це означає, що дитина - нвйбільша цінність у вашому житті. Ви намагаєтеся не тільки зрозуміти, а й пізнати її, ставитися до неї з повагою, дотримуватися досить прогресивних принципів виховання та чіткої лінії поведінки. Іншими словами, ви дієте і можете сподіватися на хороший результат. Але ж учитися завжди корисно, то можливо, разом із нами ви ще більше вдосконалите свої психолого-педагогічні знання?
Від 16 до 28 балів. Турбота про дитину для вас має першорядне значення. У вас є здібності вихователя, але на практиці ви не завжди застосовуєте їх послідовно й цілеспрямовано. Іноді ви занадто суворі, в інших випадках занадто м'які; крім того, ви схильні до компромісів, які послаблюють виховний ефект. Усе це свідчить про недостатній рівень вашої педагогічної культури. Зробіть загальні висновки.
Кількість балів, менша від 16, свідчить про те, що у вас є серйозні проблеми з вихованням дитини. вам не вистачає знань, а можливо й бажання послідовно і тактовно виховувати з вашої дитини особистість. Радимо звернутися по допомогу до фахівців-педагогів, психологів, регулярно читати літературу з проблем сімейного виховання, формувати основи вашої педагогічної культури.
неділю, 28 грудня 2014 р.
Самоосвіта. Робота з сім'ями, які опинилися в СЖО (газета "Соціальний педагог)
Мотивація сімей до змін
Марина
СОЛЯНИК. фахівець із соціальної роботи «КОВ „БФ „СОС Дитяче Містечко""»,
викладач - кафедри соціальної педагогіки Національного педагогічного університету
імені М. П. Драгоманова
Питання
мотивації є одним із актуальних у соціально-педагогічній роботі із залучення
клієнта до взаємодії та до зміни життєвих обставин. Змін у ставленні клієнта до
життєвих обставин, у поведінці неможливо досягти без особистішої мотивакІп*,
внутрішнього переконання людини про їх необхідність у власному житті.
Мотиви
і механізми формування мотивацій переважають у психології як науці та практичний
діяльності. Проте соціальна практика, що базується на зацікавленості і
активності клієнта, має використовувати мотиваційні механізми.
Мотивація
—
це спонукання до дії, процес, що керує поведінкою людини, визначає її спрямованість,
організованість, активність і стійкість, здатність людини задовольняти свої потреби.
Отже,
мотив
—
це те, досягнення чого є сенсом життя.
Види мотивів:
• внутрішні — виникають всередині самої людини,
бажання;
• зовнішні — обумовлені зовнішніми складовими,
необхідність, потреба, проплата чого-небудь тощо; -
• позитивні — заснована позитивних підкріпленнях;
• негативні — це чинники, що підштовхують
людину до помилок;
• стійкі мотиви — засновані на потребах людини
і не потребують додаткового підкріплення;
• нестійкі
мотиви— потребують постійного зовнішнього підкріплення.
Розрізняють
внутрішню
та зовнішню мотивацію. Внутрішня мотивація найбільш
ефективна у досягненні змін. Зовнішня мотиввц/я
може перерости у внутрішню, якщо витримуються певні принципи і використовуються
стимулювальні методики.
Зовнішня мотивація передбачає сторонній (зовнішній)
вплив на клієнта/сім'ю з метою зміни його життєвих установок та поведінки. Така
форма мотиваційних впливів зазвичай застосовується у практиці соціальної
роботи і спрямована на формування внутрішнього переконання клієнта в необхідності
змін.
Проте
в такій діяльності потрібно враховувати думку психологів, які вважають, що за
умов безпосереднього зовнішнього впливу формується не мотивація клієнта, а здійснюється
вплив на мотиваційний процес: «формується той будівельний матеріал, який в
подальшому буде використовуватися для мотивації тієї чи іншої дії або вчинку».
Зовнішній вплив формує такі особистісні новоутворення, як інтереси і
схильності особистості, моральні принципи, внутрішні установки і самооцінку,
що, у свою чергу, формує внутрішню мотивацію.
ВАЖЛИВО
Зовнішня
мотивація передбачає зміну поведінки клієнта як результат стороннього впливу,
проте вона не гарантує закріплення поведінки, сприйняття їїякжиттєво необхідної
моделі. Водночас зовнішній вплив сприяє формуванню внутрішніх мотивів клієнта,
може бути початковим поштовхом процесу зміни поведінки.
Основними формами організації мотивувального процесу мають
бути:
o
порада у
вигляді представленої' на розгляд клієнту пропозиції щодо вирішення проблеми;
o
переконання, що
базується на роз'ясненні сутності явищ ,та процесів, причинно-наслідкових
зв'язків, аргументації тощо;
o
наслідування якимось взірцям;
o
прагнення досягти привабливого для суб'єкта
результату, який вже отримали інші за подібних обставин (прикладом може бути
навчання за принципом «рівний — рівному»).
Такою
мотивувальною формою, що потребує особливого ставлення, може бути прохання. Важливо, щоб воно було
сформульоване ясно, зважено, чемно та супроводжувалося повагою до права
клієнта відмовитися.
УВАГА!
Неприпустимими
формами організації мотивувального процесу є маніпуляція та директивні методи
(наказ, примушування, санкції).
' Методики мотиваційної психотерапії, спрямовані на
формування у клієнта внутрішньої мотивації, передбачають дотримання низки
положень:
• мотивація до змін має виходити
від самої особистості, а не ззовні;
• агресивне переконання є
неефективним у процесі розв'язання сумнівів і протиріч, що виникають в особи з
проблемною поведінкою;
• особа має усвідомлювати наявність
протиріч у своєму ставленні до проблеми — «мені б хотілося... проте, з іншого боку...»; -
• людина з проблемною поведінкою
може потребувати конкретних порад щодо вирішення протиріч;
• стиль спілкування має бути спокійним
і дипломатичним;
• готовність до змін не виникає
сама собою, а є результатом особистісних переживань;
«партнерські
відносини можуть допомогти людині досягти бажаних змін.
Працюючи
із сім'ями, що опинилися в складних життєвих обставинах, налаштовуючи їх на
співпрацю та мотивуючи їх до змін, мають враховуватися такі підходи:
• Лише у випадку задоволення
найнижчих потреб можна переходити до найвищих потреб. У межах цього підходу
варто пригадати піраміду Маслоу. Плануючи роботу із сім'ями, соціальний працівник чи
соціальний педагог повинен враховувати їхні потреби. Якщо не задоволені
найнижчі, фізіологічні потреби (в їжі, воді, відпочинку, захисті тощо), то
робота над формуванням і задоволенням найвищих потреб, самовираження (у
реалізації потенційних можливостей, в особистісному зростанні) буде
неефективною інерезультативною.
• Працюючи із запитом сім’ї, спеціаліст має передусім працювати з тією
проблемою/питанням, із яким звернулася сім'я.
• Відносини із сім'єю: позитивний
результат роботи у вирішенні і подоланні складних життєвих обставин можливий
лише тоді, коли будуть налагоджені доброзичливі та довірливі відносини між
сім'єю і спеціалістом, який з нею працює.
• Пошук сильних сторін і ресурсів
сім'ї: кожна сім'я, незалежно від її рівня. має свої сильні сторони,
потрібно їх знайти і використовувати у роботі.
Це
дасть змогу залучити членів родини до активної взаємодії.
• Довіра
та повага соціального працівника до членів сім’ї дає змогу сім’ї змінюватися на
краще
• Формування самооцінки окремих членів
сім'ї.
У
роботі із сім'ями, що опинилися у складних життєвих обставинах, слід пам'ятати,
що кожна людина прагне до змін, зокрема і сім'я, але вона повинна бачити чіткі
цілі, кроки у змінах.
ВАРТО
ПАМ'ЯТАТИ
Процес
змін — це тривалий процес, що потребує значних зусиль як соціального працівника
чи соціального педагога, так і сім'ї. Досягнення результатів можливе лише через певний
період, а не відразу.
Існують певні стадії, які проходить л юдина, сім'я, їх
потрібно враховувати в роботі для досягнення результатів.
Мотивація
членів сім'ї до зміни життєвих обставин починається під час першого візиту,
коли соціальний працівник повинен продемонструвати перспективу розвитку подій,
якщо сім'я згодна на зміни. У цьому випадку необхідно визначити і труднощі, які
супроводжують такі зміни, проте спеціаліст повинен продемонструвати власну зацікавленість
і готовність до співпраці із сім'єю.
Одним
із важливих елементів мотивування сім'ї до змін є вміння соціального працівника переорієнтовувати її з
проблемного поля у поле задоволення потреб сім’ї задля виявлення найкращих інтересів
дитини. Сім'’ї інколи займають споживацьку,
пасивну позицію, розраховуючи на те, що хтось повинен вирішити всі їхні
проблеми: домовитися про виділення матеріальної допомоги
від райдержадміністрації, оформити для сім'ї соціальні виплати, влаштувати на
роботу або навчання тощо.
Мета
роботи соціального працівника полягає в тому, щоб<надати відповідну допомогу сім'ї у
подоланні труднощів. Але сім'я повинна займати активну позицію і брати на себе
певну відповідальність за вирішення тих чи інших питань.
Використані джерела
1. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. — СПб.: Питер, 2002. — С.
89. ,
2.КривоконьН. І. Поняття наснаження в аспекті психології соціальної роботи // Проблеми
загальної'та педагогічної психології: зб. наук. пр. Ін-ту психології імені Г. С.
Костюка НАПН України. — К., гоп. - Т. ХШ, ч. з. — С.196.
Причини, які зумовлюють складні життєві обставини в сім'ях за матеріалами журналу "Соціальний педагог"
СКЛАДНІ ЖИТТЄВІ ОБСТАВИНИ В СІМ'ЯХ
Причини, що їх
зумовлюють
Ірина ПЄША, завідувач відділу самоврядування та
громадсько-політичної активності молоді Державного інституту сімейної та
молодіжної політики, кандидат педагогічних наук; Марина СОЛЯНИК, фахівець із соціальної роботи
«КОВ „БФ "СОС Дитяче Містечко""», викладач кафедри соціальної
педагогіки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, м.
Київ
Кожен
соціальний педагог має справу з душею людини. Потрібна тонка майстерність, щоб
не нашкодити, не образити людину, а допомогти їй. Часто проблеми дитини
виходять за межі шкільного колективу, тому доводиться працювати з батьками,
щоб їх вирішити. Про причини сімейних проблем, їх «корені» і про те, як їх
можна вирішити, розповіли наші автори.
Становлення української держави характеризується
труднощами економічного розвитку, переходу від планової економіки до ринкової,
трансформацією духовних і моральних цінностей. Усе це негативно впливає на
функціонування сім'ї як соціального інституту. До того ж нестабільність
соціально-політичних процесів, економічна та демографічна кризи провокують
деформацію сімейних відносин.
ЯК
НАСЛІДОК,
збільшується кількість сімей, які не можуть
самостійно вирішувати життєві проблеми, потребують соціальної допомоги та
підтримки.
Сім'я, яка не може самостійно забезпечувати
виконання своїх функціональних обов'язків, як результат, опиняється у складних
життєвих обставинах і потребує особливої уваги та соціально-економічної підтримки.
ЗВЕРНІТЬ
УВАГУ
Термін «сім'я, яка перебуває у складних життєвих обставинах» з'являється вперше у 2006 р. в
практиці соціально-педагогічної роботи центрів соціальних служб для сім'ї,
дітей та молоді.
Категорії сімей, що потребують соціальної підтримки,
визначені Порядком взаємодії суб'єктів соціальної роботи із сім'ями, які
опинилися у складних життєвих обставинах.
До таких сімей належать:
•
сім'ї з дітьми, які потрапили у складні життєві
обставини і не в змозі подолати їх самостійно, у зв'язку з інвалідністю
батьків або дітей, вимушеною міграцією,, наркотичною або алкогольною
залежністю одного із членів сім'ї/його перебуванням у місцях позбавлення волі,
ВІЛ-інфекцією, насильством у сім'ї, безпритульністю, сирітством, зневажливим
ставленням і негативними відносинами в сім'ї, безробіттям одного із членів
сім'ї, якщо він зареєстрований у державній службі зайнятості як такий, що
потребує працевлаштування;
•
сім'ї, у яких існує ризик переведення дитини в заклади
для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
•
неповнолітні одинокі матері (батьки), яким потрібна
підтримка;
•
сім'ї, члени яких перебували чи перебувають на
державному утриманні.
Разом з тим термін «складні життєві обставини», визначений Законом України «Про соціальні
послуги», містить значно ширший перелік життєвих обставин, що порушують нормальну
життєдіяльність особи.
ЩО
ЦЕ?
Складні життєві обставини — це обставини, що об'єктивно
порушують нормальну життєдіяльність особи.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів
України щодо надання соціальних послуг» від 15 березня 2012 року № 452з~\/І визначає складні життєві обставини як такі, що спричинені
інвалідністю, віком, станом здоров'я, соціальним становищем, життєвими
звичками і способом життя, внаслідок яких особа частково або повністю не має
(не набула або втратила) здатності чи можливості самостійно піклуватися про
особисте (сімейне) життя та брати участь у суспільному житті.
Тобто, в нормативно-законодавчих актах простежується
невідповідність між термінологією та критеріями, які визначають сім'ї, що
опинилися у складних життєвих обставинах і є об'єктом діяльності центрів
соціальних служб для молоді.
А. Й. Капська і І. В. Пєша сім'ю з дітьми, що перебуває у
складних життєвих обставинах, визначають як «сім'ю, що втратила свої виховні
можливості у зв'язку з виникненням складних життєвих обставин, що порушують
нормальну життєдіяльність одного або декількох членів сім'ї, негативно
впливають на життя та розвиток дитини, причому наслідки цих обставин сім'я не
може подолати самостійно».
В енциклопедії для фахівців соціальної сфери сім'я
з дітьми, яка перебуває у складних життєвих обставинах, визначена як
«сукупність осіб, які проживають разом І пов'язані спільним побутом, взаємними
правами й обов'язками, серед яких є хоч одна дитина віком до 18 років» та має
ознаки обставин, що порушують її
життєдіяльність, і які вона самостійно не може подолати.
Аналіз науково-методичної літератури та практичної
діяльності фахівців соціальної сфери дає можливість виокремити групи проблем
сімей, що опинилися у складних життєвих обставинах; а саме: соціально-педагогічні,
соціально-психологічні, матеріально-економічні, юридичні (схема).
Не кожна сім'я може впоратися з тими проблемами,
із якими стикається у процесі свого розвитку та функціонування. Проблеми, що
негативно впливають на життєдіяльність сім'ї і виконання сім'єю своїх основних
функцій, передуєш пов'язані зі зростанням кількості неповних сімей та сімей, що
опиняються в складних життєвих обставинах; несформованістю в батьків позитивної
моделі сім'ї; переважною спрямованістю батьків на матеріально-економічне
забезпечення сім'ї.
До обставин, що порушують життєдіяльність сім'ї, можна віднести:
•
погіршення матеріально-побутових умов;
•
поступове зубожіння;
•
втрату роботи;
• усе,
що викликає у людей почуття незахищеності, страху перед завтрашнім днем, що
веде до наростання напруженості в сім'ї, негативно позначається на вихованні
дітей.
Незадовільні умови проживання, неадекватна і
безвідповідальна поведінка батьків негативно впливають на здоров'я і розвиток
дітей. За результатами дослідження «Діти в складних життєвих обставинах» визначені загальні риси, що є характерними для дітей, які
виховуються у складних життєвих обставинах:
•
діти мають проблеми з навчанням;
• занедбаний вигляд; "
• проблеми
у відносинах з батьками та однолітками;
•
проблеми-зі здоров'ям;
•
проблеми у спілкуванні з дорослими.
Ці проблеми провокують негативні прояви дитячої
поведінки.
СТАТИСТИКА
47.7 % дітей з виховних установ до засудження не мали
повноцінної опіки і виховання, адже перебували в неповних сім'ях, здебільшого
малозабезпечених; 9,2 % виховувалися у спеціальних виховних закладах
Міністерства освіти і науки України (училища соціальної реабілітації,
інтернатні заклади для дітей-сиріт та-дітей, позбавлених батьківського
піклування).
Одним із напрямів державної соціальної політики,
спрямованої на профілактику сімейного неблагополуччя, має стати запровадження
сімейно зорієнтованого підходу у роботі із сім'ями, що враховує індивідуальні
потреби та можливості кожної конкретної сім'ї.
Використані джерела
1. Державна доповідь про становище дітей в Україні «Соціальний
захист дітей, які проживають у сім'ях,що опинилися у складних життєвих
обставинах»(за підсумками 2012 року) / Міністерство соціальної політики.
Державний інститут сімейної та молодіжної політики. — К., 2013 р. — 202 С. .
2. Енциклопедія для фахівців соціальної сфери /За заг. ред. проф. І. Д.
Звєрєвої. — К.; Сімферополь: Універсіум, 2012. — С. 175.
3.Закон України «Про соціальні послуги» від 19червня 2003
року № 966-ІV. —Електронний ресурс]. —
Режим доступу: http://zaton4.rada.gov.ua/laws/show/966-15. -
Режим доступу: http://zaton4.rada.gov.ua/laws/show/966-15. -
4- Закон України «Про
внесення змін до деяких законів України щодо надання соціальних послуг» від 15 березня
2012 року N8 4523-УІ. — [Електронний ресурс].
— Режим доступу: : http://zaton4.rada.gov.ua/laws/show/4523-17.
5. Капська А. Й., Пєша І. В. Соціальний супровід різних категорій сімей та дітей:
Навч. посіб. — К.: Центр учбової Літератури, 2012.
— С. п.
6. Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту; Міністерства охорони здоров'я України; Міністерства освіти і науки
України, Міністерства праці та соціальної політики України; Міністерства
транспорту та
зв'язку
України; Міністерства Внутрішніх справ України; Державного департаменту України з питань виконання покарань «Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів соціальної роботи із сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах» від 14 червня 2006 р. n8 1983/388/452/221/56/596/10б. —. [електронний ресурс]. — режим доступу: http://zakom.rada.gov.ua/laws/show/zo824-06.
України; Міністерства Внутрішніх справ України; Державного департаменту України з питань виконання покарань «Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів соціальної роботи із сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах» від 14 червня 2006 р. n8 1983/388/452/221/56/596/10б. —. [електронний ресурс]. — режим доступу: http://zakom.rada.gov.ua/laws/show/zo824-06.
Підписатися на:
Дописи (Atom)