Робота з батьками

Поради

щодо встановлення довіри між підлітком і батьками

в кризовий для них період

1.  Уважно вислухайте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти й прийняти його; не перебивайте, не виявляйте свого страху, ставтеся до нього серйозно, з повагою.

2.  Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Спробуйте переконати його, що даний стан тимчасовий і швидко мине. Виявіть співчуття й покажіть , що ви поділяєте й розумієте його почуття.

3.  Поцікавтеся, що зараз найбільше турбує підлітка.

4.  Упевнено спілкуйтеся з підлітком. Саме це допоможе йому повірити в його сили. Головне правило роботи з дітьми – не нашкодити.

5.  У спілкуванні з підлітком використовуйте слова, речення, які сприятимуть контакту: розумію, співчуваю, звичайно, хочу допомогти.

6.  У розмові з підлітком дайте йому зрозуміти, що він потрібен іншим і унікальний, як особистість. Кожна людина, незалежно від віку,прагне дати позитивну оцінку своїй поведінці, переживає потребу в похвалі.

7.  Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти й викликати довіру в нього.

8.  Звертайтеся по допомогу, консультацію до спеціаліста, якщо вас щось насторожило в поведінці підлітка.

Ви повинні знати:

·     З ким приятелює ваша дитина.

·     Де проводить вільний час.

·     Чи не пропускає занять.

·     В якому вигляді або стані повертається додому.

Ви зобов’язанні помітити і відреагувати, коли:

·     В домі з’явилися чужі речі (з’ясуйте, чиї вони).

·     В домі чути запах паленої трави або синтетичних речовин (це може свідчити про куріння сигарет із наркотичними речовинами)

·     В домі з’явилися голки для ін’єкцій, часточки рослин, чимось вимащені бинти, закопчений посуд (це може свідчити про вживання наркотичних речовин).

·     В домі з’явилися ліки, які діють на нервову систему і психіку (з’ясуйте, хто і з якою метою їх використовує).

·     В домі надто часто чути запах засобів побутової хімії – розчинників, ацетону тощо (це може свідчити про захоплення дітей речовинами, які викликають стан одурманювання).

·     Відбулася швидка зміна зовнішнього вигляду та поведінки дітей: порушилась координація рухів, підвищилась збудженість або в’ялість, з’явилися сліди від уколів на венах, розширення зіниць тощо (це може свідчити про вживання дитиною наркотичних речовин).

Не дозволяйте підліткам:

·     Йти з дому на довгий час.

·     Ночувати у малознайомих для вас осіб.

·     Залишатися надовго вдома без нагляду дорослих родичів на тривалий час вашої відпустки.

·     Знаходитися вночі і пізно ввечері на вулиці, де вони можуть стати жертвою насильницьких дій дорослих.

·     Носити чужий одяг.

·     Зберігати чужі речі.

СІМ    БАТЬКІВСЬКИХ  ЗАПОВІДЕЙ

1.        Не вважайте дитину  своєю  власністю  - вона Божа.

2.        Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита,  не в  усьому досягає успіху...

3.        Не очікуйте, що вона виросте сама такою, якою хочете ви, -  допоможіть їй стати  собою.

4.        Запам’ятайте:  найголовніший ваш обов’язок  -  розуміти й втішати. Ви – не суддя, не  приклад для  наслідування , а людина,  на грудях якої можна  виплакатись і у п’ять,  і в п’ятдесят  років.

5.        Не переймайтесь, якщо  не можете  чогось зробити для сина чи дочки. Найгірше, якщо можете, але не  робите.

6.        Усвідомте: для дитини зроблено замало, якщо зроблено не все.

7.        Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона  віддячить вашим онукам.